Гвоздика (ціла, молота)

Продукція: Гвоздика (ціла)
Синоніми: гвоздичне дерево, сізігіум ароматний
Країна походження: Бразилія
Код товару: 1401
Є в наявності
Ціна (100 мл, 35 г) 60 грн.
Ціна (250 мл, 100 г) 148 грн.
Ціна (500 мл, 200 г) 273 грн.
Ціна (100 г) 133 грн.
Ціна (200 г) 258 грн.
Ціна (500 г) 627 грн.
Ціна (1 кг) 1218 грн.
Гвоздика (мелена) - купити в Києві
Продукція: Гвоздика (мелена)
Синоніми: гвоздичне дерево, сізігіум ароматний
Країна походження: Бразилія
Код товару: 1402
Є в наявності
Ціна (100 мл, 60 г) 78 грн.
Ціна (250 мл, 140 г) 164 грн.
Ціна (500 мл, 250 г) 270 грн.
Ціна (100 г) 103 грн.
Ціна (200 г) 199 грн.
Ціна (500 г) 483 грн.
Ціна (1 кг) 938 грн.
Описання пряності
Гвоздика - це висушена квіткова брунька (бутон), яка нерозкрилася. Це дерево належить до родини миртових Caryophyllus aromaticus L. Батьківщина гвоздики - Молуккські острови.
Гвоздика - відносно недорога і поширена пряність. Цвіте двічі в рік і дає рясні врожаї. Зібрані бутони сушать (ферментують) прямо на сонці до тих пір, поки вони не почнуть видавати особливого тріску під час ламання. У гвоздики хорошої якості еластичність черешка потім відновлюється і тому навіть у висушеному вигляді вона гнеться, а при натиску її на папір залишається масляний слід. Гвоздика гарної якості, якщо її з силою кинути в склянку з водою, повинна тонути, в крайньому випадку - плавати вертикально, капелюшком вгору, але не горизонтально (це буде означати погана якість).
Мелена гвоздика порівняно швидко видихається і мало прийнятна в такому вигляді для вживання.
Гвоздика володіє пекучим смаком і сильним ароматом. Пекучість сконцентрована в основному в черешках бутона, а найбільш тонкий аромат - в капелюшку.
Гвоздика використовується як прянощі, а також для отримання гвоздикової олії, яка застосовується як ароматизатор в парфумерії і лікеро-горілчаному виробництві.
Хімічний склад
Бутони гвоздики містять до 20% ефірної олії і близько 20% дубильних речовин. Основний компонент ефірної олії гвоздики - евгенол (70-90%), також в ньому міститься 3% ацетілевгенола і каріофіллен, що представляє собою нечисту суміш сесквітерпенів, ванілін, білкові речовини і мінеральні солі.
Використання в кулінарії
У кулінарії гвоздика головним чином використовується в приготуванні маринадів (грибних, фруктово-ягідних, м'ясних, овочевих, рідше рибних), а також входить до складу різноманітних сумішей прянощів, що використовуються в кондитерському, рибоконсервному і ковбасному виробництвах. Окремо або в поєднанні з корицею гвоздику використовують в солодких стравах - компотах, пудингах, кондитерських виробах, в поєднанні з чорним перцем- в приготуванні смаженого або тушкованого м'яса, баранини, свинячих і м'ясних жирних фаршів, м'ясних міцних бульйонів, а також соусів, що подаються разом з домашньою птицею (кури, індики). Для кондитерських і солодких страв - де слід уникати гіркоти - краще використовувати головки (капелюшки) гвоздики, а для м'ясних страв і маринадів - черешки.
Гвоздику треба закладати в різні страви в різний час: у маринади - в процесі їх приготування разом з іншими компонентами, в тісто і фарш - до теплової обробки, в м'ясні страви - за 10-15 хвилин до готовності, в бульйони, супи, компоти - за 3-5 хвилин до готовності. Справа в тому, що гвоздика добре розчиняється, тобто передає свій аромат і смак не тільки в гарячій, але і в холодній воді, причому передає рідині не тільки аромат, але і колір (коричневий). При підвищених температурах, особливо при кипінні аромат гвоздики випаровується, а смак розчину або страви стає гірким, особливо неприємним в солодких стравах і кондитерських виробах. Ось чому чим більше тонкий аромат гвоздики ми хочемо передати страві, тим пізніше ми повинні її закладати. Там же, де гвоздику необхідно закладати до теплової обробки, в результаті якої дія її гіркоти посилюється, слід бути особливо обережним в дозуванні, особливо в кондитерських виробах. Зовсім не можна закладати гвоздику в страви, що вимагають тривалої теплової обробки і одночасно ранньої закладки пряностей, наприклад в плови. Найбільш високі норми закладки гвоздики в маринади: в грибні - 1-2 грами на 10 кілограмів грибів, у фруктово-ягідні і овочеві - 3-4 грами на 10 літрів заливки. В деяких кулінарних посібниках досить високі норми закладки гвоздики (до 1 грама на 1 літр маринаду) виникли внаслідок того, що гвоздика поряд з чорним перцем була найбільш популярною пряністю і через брак (або через незнання) інших замінювала своєю кількістю їх різноманітність. Оскільки в маринади повинен входити якомога ширший набір прянощів, краще значно знижувати частку гвоздики, збільшуючи частку інших, особливо європейських прянощів.
У тісто можна закладати приблизно 4-5 бруньок гвоздики на 1 кілограм вкладених продуктів при наявності інших прянощів, в складі яких гвоздика може становити від 1/5 до 1/7 частини. Сирні пасти вимагають ще меншої дози-2-3 мелені бруньки гвоздики або 4-5 капелюшків на 1 кілограм сиру. У компоти, супи, бульйони цілком достатньо класти 1 бруньку в розрахунку на 2-2,5 склянки рідини, в усякому разі, не більше 3 бруньок на 1 літр. Під час приготування м'яса можна використовувати 2 бруньки в розрахунку на порцію, причому при смаженні гвоздика вживається в молотом вигляді, а при тушкуванні в цілому. Якщо при цьому вживають також інші прянощі, норму гвоздики знижують наполовину.
Використання в медицині
Гвоздика містить у великій кількості ефірну олію (близько 15%), вітаміни А, В1, В2, РР, С; мінеральні речовини магній, кальцій, натрій, фосфор, залізо. В 1 чайній ложці меленої гвоздики (2 г) міститься близько 7 ккал. Пряність широко використовується медиками різних країн. Традиційна китайська медицина застосовує цю рослину для лікування проносу, виведення глистів, від розладів травлення, грижі, різних форм грибкових інфекцій. В Індії гвоздика відома як стимулюючий засіб і як засіб при спастичних станах. Європейські та американські фітотерапевти використовують її при захворюваннях шлунково-кишкового тракту, додають в гіркі ліки для поліпшення смаку, а олію застосовують в стоматології та хірургії.

Допомога травленню
Гвоздика стимулює травлення. Вона застосовується при розладі травлення і метиоризмі. При нудоті і блюванні чайну ложку меду змішати з меленою гвоздикою. Маленькими порціями тримати в роті, це зупиняє нудоту. При цьому гвоздика надає і знеболювальну дію.

Головний біль
Аюрведа налічує близько 50 причин головного болю. Для полегшення можна порекомендувати:
1. Гвоздику, корицю і мигдаль (приблизно по 5 г кожного компоненту) перемолоти, змішати з невеликою кількістю води, нанести пасту на болючі ділянки. Це негайно полегшить біль.
2. 1 г гвоздичного порошку змішати з 5 мл камфорної олії, пасту прикласти до голови.
3. Паста, приготована з гвоздики і солі на молоці - гарний домашній засіб від головного болю.

Астма
Гвоздика - це ефективний засіб для лікування астми. Чайну ложку відвару, приготованого з розрахунку 6 цілих гвоздик на 30 мл води, приймати 3 рази на день з медом.

Хвороби горла
Жування гвоздики допомагає при хворому горлі і сухому кашлі.
Полоскання: кристали кам'яної (або морської) солі і порошок гвоздики розвести в теплій воді; застосовувати як засіб для полегшення кашлю, зменшення запалення гортані і лікування фарингіту.

Болі - зубна і вушна
Кип'ятити 5 цілих гвоздик в 1 ст. л. олії (краще кунжутної), залишити гвоздику в олії. При болю, дзвоні у вухах - по 3 краплі теплої оліі в кожне вухо. При зубному болю - 3 краплі олії нанести на ватний тампон, прикласти до хворого зуба. Якщо немає олії, можна пожувати гвоздику. Це усуне інфекцію (гвоздика - сильний антисептик) і полегшить страждання, оскільки рослина має знеболюючий ефект.

Кашель
5 крапель гвоздичної олії, змішаних з медом і зубчиком часнику, полегшують хворобливий спастичний кашель при бронхіті, туберкульозі і астмі. Приймати 1 раз на день, перед сном. При мокрому кашлі допоможе чай з імбиру (0,5 чайної ложки порошку), меленої гвоздики і кориці (по 1/4 чайної ложки) на склянку окропу. Пити такий чай краще з медом.

Ячмінь на оці
Розмолоти в порошок 1 гвоздику, додати кілька крапель теплої води і нанести на ячмінь.

Холера
Близько 4 г гвоздики кип'ятити в 3 л води, поки об'єм не зменшиться вдвічі. В Індії цей відвар використовують проти холери.
Примітка
Гвоздика - сильна пряність. Її не рекомендують дітям до 2 років. Протипоказана гвоздика при гіпертонічній хворобі.
Для додання пряного смаку трав'яному напою або чаю досить додати 1-2 бутона на склянку окропу. Зменшити дози при виразкових захворюваннях, гастриті з підвищеною кислотністю, перенапруженні і сильному стомленні.
Слід уникати великих доз гвоздики в поєднаннях з оцтом, вином і взагалі з спиртовмісними рідинами, які досить часто входять до складу рецептур різних маринадів, соусів і підлив. У спирті розчиняються (екстрагуються) набагато сильніше гіркі фракції гвоздики, які не тільки неприємні самі по собі, а й шкідливі для здоров'я людини.
Товар додано до кошику
Перейти до кошику